Текст пісні "Двійко дитячих очей"

Двійко дитячих очей

Їх помирити хотіли.

Як вони тускно синіли -

Двійко дитячих очей!

Він пакував чемодан.

Біла сорочка упала.

- Татку, - дитина сказала,-

Ти не складай чемодан.

Він зупинився на мить.

Ніжно і гірко всміхнувся,

Потім нараз повернувся,

Став нерішучим на мить.

Слово шукав - не знайшов,

Руку поклав на голівку,

Глянув із болем на жінку, -

Рушив, а слів не знайшов.

Клацнули двері за ним,

Жінка услід заридала.

- Мамо, - дитина сказала, -

Не побивайся за ним.

Двійко дитячих очей

Довго журитись не вміли.

Що вони ще розуміли -

Двійко дитячих очей!..