Текст пісні "Ой, чиє ж то поле"

Ой, чиє то поле, поле,

Широкі загони?

А це ж того козаченька,

Що чорнії брови.

Ой, чиї ж то воли, воли

В полі ходили?

А це ж того козаченька,

Що ми втрьох любили.

Що перша його кохала,

Друга постіль слала,

А третяя, чорнявая,

Чари наливала.

Ой, летіла зозуленька

Через сад куючи,

Ішов козак із вечорниць

Та й причаруючий.

От приходить він до дому,

Не каже нікому,

Да й сів собі кінця столу,

Підперся руко.

Його мати ріднесенька

Білі ручки ломить,

Ой, щось моє рідне дитя

Словця не промовить.

Ой, да й товариш,

Да кличе косити.

Ой, не можу, товаришу,

Головки носити.

Ой, приходить його другий

Да кличе орати.

Ой, не можу, товаришу,

Головки підняти.

Не тре мені того сіна,

Сіна, не копиці,

Потеряв я біле личко

Через вечорниці,

Через вечорниці...