Текст пісні "Немов невгамовний"

Ось чоловік прожив довгий вік,

Від долі не втік, бо не зміг.

Йому все одно, вода, чи вино,

На скроні давно випав сніг...

Приспів:

І він, немов невгамовний,

Несе свій біль невимовний,

Увесь в емоціях повний,

Давно урвався терпець...

І біль ніяк не вщухає,

Давно ніхто не чекає,

А він і далі шукає,

Де ж той щасливий кінець...

Ось дивина, правда одна,

Все ближче до дна – не біда.

Бачив вогні десь вдалині

Та тільки одній все віддав...

Приспів.

Ось де вона та височина,

Він видерся на, й полетів.

Так падали сни, за мить до весни,

Нарешті здійснив, що хотів...

Приспів.