Текст пісні "Сансара"

Робити це на людях, безкомпромісно і виклично,

Арктичним повітрям вриватися в тропічний застій.

Не називати це любов'ю, уникати термінології звичної, -

Єднання відштовхує, притягує на близьких дистанціях бій.

Бо це наша з тобою вистраждана сансара:

Два чоботи рвані - найліпша з можливих пара.

Кажуть, ніби через таких як ми, нація невпинно деградує:

Втрачає моральні орієнтири, губить честь, іде на дно,

Тиражує бездушних героїв, на мертвій історії спекулює,

Породжує глуху музику, без запаху книги й сліпе кіно.

І в цьому псевдогуманному вакуумі ми, наче риба в воді,

Біопродукти чудної епохи постцифрових технологій,

Мовляв, це ми формуємо попит на світ такий, дурні й молоді,

І наш тваринний егоцентризм різновид складних паталогій.

Так, бо це наша з тобою вистраждана сансара:

Розбита, без струн і пари кілків із століття мого гітара.

Дихаємо, бо інколи це єдине, що має сенс у цій колотнечі,

Кохаємося, з року в рік випрацьовуємо свій неповторний ритм,

Не називаємо це любов'ю, не ідентифікуємо цю порожнечу,

Живемо на виперед з часом, зближуємося посередництвом битв.

Бо є дороги, які ніколи не відремонтують,

І є люди, які ніколи не зміняться, і мабуть, це ми,

Сансара в дії: під звучні гітари серця безупинно бунтують,

Біль - основоположна природа щастя,

Як зима - безумовна передумова приходу нової весни...