Текст пісні "Самотньої ночі"

По першій самотньої ночі, і тиша жива,

І зоряний пил над дахами іскриться холодом.

Хтось поверхом нижче життя виглядає з вікна,

Хтось поверхом нижче любов начиняє золотом...

Зламався...

Сидів, слідкував, як будинок у сплячку впадав,

Між тонкими стінами стоншився сам, розмився,

Все слухав, як місяць закоханий совам співав,

І неба рядками додолу мотивом знайомим котився...

В земну нелюбов, у сумні безгеройські часи,

В сусідську неприязнь, в розлиті калюжі бруду,

В замулені розпачем ріки, у чорні, як нафта, ліси,

Летів і дзвенів, як провісник страшного суду...

По третій самотньої ночі нечистий не спить,

Щедрить компліментами, кличе у нові мандри.

Хтось поверхом нижче чекає на істини мить,

Хтось поверхом вище не спить разом з нами...

Зламався...

Розсипано все, дзеркала безнадійно брешуть,

В обличчях знайомих згасають прекрасні часи.

Скільки нам світла лишилося - рік чи десять?

Вітер між голого гілля чекає приходу весни...

Заснув...