Текст пісні "Морфій"

Ти стукаєш в скронях моїх,

Вершини гірські

Через сни і до завтра

Без шансів, без болю,

Без тебе, без них

Волосся твоє

Заплетуть чорні айстри...

Я падаю, падаю, падаю,

Падаю в небо...

Я - річка і дно,

Ти - мій берег і радості пірс!

І скільки нам треба грошей,

Щоб сховатись від себе?

Чи нам треба морфій і ліс,

Найдрімучіший ліс?..

Я падаю в небо!..

І скільки нам треба?..

Я падаю в небо!..

І скільки нам треба?..

У снах наших ходять до нас

Ті, кого вже немає,

Ти робиш їм каву,

Я віскі їм ставлю на стіл.

Всі ті, хто родилися в пеклі,

Гуляють по раю...

Для крил моїх світу не стане

Ні голок, ні стріл...

Я падаю в небо!..

Я - річка і дно,

Ти - мій берег і пірс...

І скільки нам треба?..

Чи нам треба морфій і ліс?..

Я падаю в небо!..

І скільки нам треба?..

Я падаю в небо!..

І скільки нам треба?..