Текст пісні "Літопис"

В з'ясуванні колін і племен

Кров пустив я собі, й під лупою

Проступили в літописах вен

Херсонес і вітри за Сулою.

Сонно в крові хитнулись віки,

Аж із дна — в каламутному чині

Звирувалися вірні жінки,

Покосились похмурі мужчини.

Княжий меч мій клякнув у золі,

Покороблений рідною кров'ю;

Як буряк — зимував у землі

Мій прапрадід униз головою.

Й заглибали, мов наглі ножі,

У глибокі, безкрайні тераси

Дикі, горді, нервові мужі —

Монотонний, упертий труд раси.

І ніде, і ніщо — сто століть

Мої очі літопис читають

Про народ, що не може дозріть —

Мов абортом його виривають.