Текст пісні "Зоряні стежини"

Безсонна довга ніч римує гами,

Думки рояться, гублячись в імлі...

Зима вирує срібними снігами,

Немов притрушує мої жалі...

Де кожна мить бурхливо-неповторна...

Холодний дощ, мов щедрий зорепад,

Де я з тобою поруч завжди гордо

Несла у серці тисячі свічад!..

Приспів:

Вони теплом нам душі зігрівали,

До нових весен наближали шлях,

О, як же полум'яно ми кохали,

Блукаючи по зоряних стежках...

І я в далеких спогадах блукаю,

У них лиш ти на весь безмежний світ...

Та не знайти мені ключі від раю,

Де нашої любові квітнув слід...

А тиша ночі злегка пестить душу,

Безсоння час призупиняє плин...

Я знаю, любий, відпустити мушу -

Дощем стікає смуток із краплин...

Весняні знов і знов звучать акорди,

Та слід наш неповторний не прочах,

Бо я про тебе, милий, завжди гордо

Нестиму в серці тисячі свічад!..

Приспів.

Та не знайти мені ключі від раю,

Де нашої любові квітнув слід...