Текст пісні "Слова недомовлені"

Слова недомовлені гірчать молочаєм

У жовтому світлі селянських гвоздик.

На розлуку лягає глибоке мовчання,

І крізь нього рушають усі поїзди...

Приспів:

Запахне перон горіхом волоським,

І на вітрі скипить, одквітує сльоза,

І Дніпром зануртує довге волосся,

І в зіницях не вичахне синя гроза...

А вуста заклинання гарячі ронять

У жовтому світлі селянських гвоздик,

Бо пливуть вдалину залізничні перони,

А на місці заклято стоять поїзди.

Окреслює блискавка вічним пером

Усе, що стає із втратами ближче,-

Скроплений зливою холодний перон

І осяяне спалахом тривожне обличчя...

Приспів.