Текст пісні "О, не дивуйсь"

О, не дивуйсь, що ніч така блакитна...

Що вийдеш ти, то знала ніч оця, —

І через те вона така привітна,

Ясна і ніжна без кінця...

О, не дивуйсь, що пахощі навколо,

Що, мов зомлілі, дивляться квітки, —

Ця ніч твоє квітчає ними чоло

І з них тобі плете вінки.

О, не дивуйсь, що стільки зір на небі

Й така прозора ночі срібна мла, —

Ця ніч ясна вбиралася для тебе,

Для тебе й срібло розлила.

І тільки ти в кімнату підеш з ґанку,

Погасне тихо й журно свято скрізь,

А хмарна ніч проплаче аж до ранку

Дощем рясним невтішних сліз...