Текст пісні "Дзвонар"

На пагорбі собор ошатний

Чарує сяйвом куполів,

Стрункий монах, мов птах крилатий,

Плекає там урочий дзвін.

Судилось, щоб дзвонар побачив

Мене заквітчану в саду,

Від того дзвони його плачуть,

А я до храму все не йду.

Приспів:

Божий дзвін, чарівний дзвін, величальне скерцо,

Освятило височінь і запало в серце.

Божий дзвін, чарівний дзвін радістю проймає,

Я молюсь допоки він у храмі не змовкає.

Ти не відступишся від віри,

Хоча душею молодий,

Збіжать, змарніють твої мрії,

О, мій дзвонарю дорогий.

Та коли знов пречиста повінь

Злетить з зажурних куполів

Я принесу тобі на сповідь

Солодкий щем своїх гріхів.

Приспів.