Текст пісні "Параноїдальна"

Я в безодні-німоті,

Мов безплідна чорна тінь

Душі рвав напівживі,

Скривджених життям створінь.

Нищив все, що було свято,

Вени різав битим склом

І дививсь на світ розп'ято,

Повітря хапаючи скривавленим ротом.

Болі прагнув та страждання

І кричав несамовито,

Розтинаючи круг потворних бажань

Страхом смерті оповитий.

Хай іде усе до біса! -

Я повторюю слова знов,

Ліпше здохнуть, мов гидотна криса,

Ніж занапастити любов.

Приспів:

Безодня власного "я" |

Хрипить, мов затравлений звір |

І поглинає мене небуття |

У параноїдальний мозку вир. | (2)

Я один серед потвор

Химерної гри світотіні

І лягає уже сталевий затвор,

Щоб вибити мозги на сірі стіни,

Страх заповнює кожну клітину,

Скляніють очі без зіниць

І я безповоротно гину,

Падаю у божевілля полум'я ниць.

Божевілля - це коли один

Гинеш серед безвихіддя стін,

Коли душу святу міняєш

На безглузду світу пустоту.

Хай іде усе до біса! -

Я повторюю слова знов,

Ліпше здохнуть, мов гидотна криса,

Ніж занапастити любов.

Приспів. (2)