Текст пісні "Спогад срібної ночі"

У срібну ніч, карпатську ніч

Знов ти мене в срібну казку поклич.

Через гори поклич, через гори-відроги

Через сум і тривоги ти мене знов поклич.

Був срібен сніг, був срібен сніг,

І срібна даль тих тривожних доріг

Тих юнацьких доріг, що на мене чекали,

І що нас розлучали у цю зоряну ніч.

У срібну ніч, карпатську ніч

Утри сльозу, що скотилась із віч.

Із ясних твоїх віч, щоб була знов такою,

Як тоді, молодою в незабутню ту ніч.

Був час розлук, був час розпук,

Але було і тепло твоїх рук.

Твої зоряних рук, що мене обіймали,

Що мене зогрівали у всі роки розлук.

В срібну ніч, карпатську ніч

Знов ти мене в срібну казку поклич.

Знов мене ти поклич, і до тебе прилину,

Хоч на мить на єдину, я у срібну ту ніч

Були сніги, чужі сніги,

Сніги тайги у завіях пурги,

Безнадії пурги, не давав мені згинуть

Тільки спогад єдиний, у цю зоряну ніч.