Текст пісні "Коло"

Місто немов сузір'я...

Як часто, блукаючи,

Йшли ми на світло домів,

Від яких не лишилося й каменя.

Та хто нам повірить,

Що йшли ми на світло?

Як часто шукали ми гирло

І міст, і причал

В опівнічних пустинях дворів,

Та хто нам повірить,

Що річка була тут?

Тільки крізь нас

Переходять міста у непам'ять.

Ми вимовляємо їх

І знаходимо іншими,

Втім, вранці виходиш на площу

І все пізнаєш.

Липи в час доцвітання |

Стоять золоті безгомінні... | (2)