Текст пісні "Мовчала пустеля"

Душ спресованих мерзлота вічна

крига нагло зібганих сліз мріє

стук оброслих товщих сердець ніжний

Бризки сонця між чагарів жальні

А дорога – ота спадна втята

Обірвався – летів-летів – бився

Об каміння, об валуни чорні

Серцем навстіж одкритим, сторч головою

Приспів:

Та мовчала пустка, мовчала пустеля,

Тільки дикий олень блукав, попасався.

Надто холодно, надто смерть звична,

І немає сонця тобі і нікому

Душ спресованих мерзлота вічна

Крига криги росте гора, сяйва

Сивий дим, а чи чад, а чи стогін

Ой і місяць розлючений пес дикий

Лиш модрини гудуть, гудуть модрини

А модрини висвистують тонко

Що заблуканий в сопках пестун, скоро

Без ведмедиці в пург-снігах згине

Приспів.

Ой і світяться дим-вогні, наче

Бурштинова зелень гучна, кута

І навалюються на нас кучугури

Снігу? Ночі? Безмежжя? Тиші? Хто зна...

Приспів.