Текст пісні "Як я, браття, раз сконаю"

Як я, браття, раз сконаю,

Занесіть мня, де я знаю,

Та й просіть там трошки глини,

Як для мене, сиротини.

Ви мня, браття, закопали

Та й додому повертали.

Аж приходить моя мила:

Дивить, дивить - то могила.

А она си подумає:

"Хто ту, бідний, спочиває?

Ані плити, ані рути, -

Тутки мусить жовняр бути".

І помалу, помаленьку

Піде слеза по личеньку;

Уломила яворини,

Як для мене,сиротини.

Явір виріс - зеленіє,

Сонце світить, сонце гріє.

Люди ходя зілє рвати,

миленької не видати.

Аж прилетить соловіє;

Місяць світить, місяць мріє,

А оно си закувало, -

Так она лиш, так бувало.

У могилі добре бути:

Нич не видко, нич не чути,

Ні пташини, ні дівчати...

От як жовняр-сиротяти.