Текст пісні "Біла хустина"

Жовте листя з дерев опадає,

Віє осінь журбою з дібров.

Серце вмить защемить, як згадає

наші зустрічі, першу любов.

Мов на крилах, до тебе я линув

І у сяйві вечірніх заграв

Ніжну постать і білу хустину

Завжди здалеку ще пізнавав.

Заглядав я несміливо в очі,

Що між вій, наче зорі, цвіли.

Листопадові вітряні ночі

Нам, здавалось, короткі були.

Та в серця молоді розтаванням

Невблаганна влилась гіркота.

Нерозквітле зів'яло кохання

І дівочих очей теплота.

І тепер, як пора журавлина

завіта з багрянцем до дібров,

Часто сниться біленька хустина,

Наші зустрічі й перша любов.