Текст пісні "Шовковий вітер"

Над річкою, у затінку верби

Шепнула квітка вітрові: "Люби!"

Він колихнув зеленим шовком трав

І коло неї сам шовковим став.

Приспів:

Скорився вітер долі, |

Більш не гойдав тополі, |

Втішав з любов'ю |

І забув про волю... | (2)

Над річкою, у затінку верби

Шепнула квітка вітрові: "Люби!"

Покорився, притихнув до пори,

Але нові прилинули вітри!

Приспів.

Та як ласкаво квітка не цвіла,

Утримать квітка вітра не могла.

Вільнув, крутнувся на одній нозі,

Гойднувся на високій шелюзі.

І вітер зник у полі, |

Там де гінкі тополі. |

Любов йому не замінила волі. | (4)

Любов не замінила волі...