Текст пісні "Далеч осінню дощами розмито"

Далеч осінню дощами розмито,

Хилиться сад за вікном сумовито,

Ледве тріпоче вогонь у каміні,

Спить собі кіт на руках господині,

Цокають ходики, радіо грає,

Ще одна осінь повільно минає.

Скоро зима забіліє снігами,

Вдарять морози, і вечорами

Довго світитися буде в світлиці,

І прилітатимуть зморені птиці

Мерзлу калину при ґанку клювати

І порятунку від стужі шукати.

Стужі минуться, і трави проб'ються,

Цвітом дерева у небо зметнуться;

Лад у господі і на вгороді,

Спокій і мир на душі і в природі.

Жити, та бути, та дякувать долі, –

В літо весна переходить поволі.

Гілля в саду обважніло плодами,

Пасіка солодко пахне медами,

Буйно і рясно цвіте матіола,

П'янко повітря духмянить довкола.

Плинуть вінки на купайлові хвилі,

Все в повнорості, усе в повносиллі.

Та непомітно минає і літо,

Знову дощами далеч розмито,

Знову тріпоче вогонь у каміні,

Спить собі кіт на руках господині,

Цокають ходики, радіо грає,

Знову снігами зима посипає.

Знову і знову по вічному колу,

Та з кожним колом все нижче додолу

Час усе суще безжалісно гне,

Глянуть не встигнеш – і вік промайне.

І не благай, і рятунку не жди, –

Віхола біла завіє сліди.