Текст пісні "Зимова казка на Миколая"

Сріблом сяє пишне покривало

На деревах, схилених в журбі,

То зима у гості заглядала,

Білу шаль лишила по собі,

Чаклувала вчора до півночі,

Одягла будинки і двори,

Гірку намела для всіх охочих,

Для веселих ігор дітвори.

Птицею літала над полями,

Самоцвіти струшувала з крил

І летів кусючими роями

На всі боки сніжно-білий пил.

Малювала на шибках картини,

Перламутром вкрила сонний сад...

Працювала вперто і невпинно,

Аби світ прикрасити до свят.

А сьогодні сніжними полями

Із мішком дарунків на плечі

Миколай спішив на зустріч з нами,

Та дістався тільки уночі.

Зазирав тихенько до кімнати

І мішок свій обережно ніс.

Всім дівчаткам чемним і хлоп'ятам

Подарунки бажані приніс.

Тим, хто добрим був і був слухняним,

Друга не залишив у біді,

Під подушку клав смачний льодяник

Й посміхався сам собі тоді.

До бешкетників схилявся біля ліжка,

Цілував голівку і хрестив...

Й до наступної зими йшов нишком,

Щоб і їм гостинці принести.