Текст пісні "Комбат Маруся"

Ой, давно мене вже вдома не було,

Прилетіла, наче пташка у село,

Та не встигла відпочити й кілька хвиль –

Заморочив мені голову Василь,

А у Києві набрид мені Петро,

Обіцяв дарунків золота відро,

А хоч би й подарував мені мільйон,

Я втечу у свій Черкаський батальйон.

Приспів:

Бо я люблю військових,

Хлопців чорнобрових,

Лисих, кучерявих, світлих і русявих!

Бо я люблю військових,

Хлопців чорнобрових,

Не журись, матусю,

В армії Маруся!

Залицяється Іванко із Карпат,

Файний гуцул він, та шкода – не солдат!

А Назар мене запрошує у Львів,

Щоб за кавою сказати кілька слів.

У Гурзуфі мені стрівся Рафаїл.

Купив персики і сам же їх поїв!

То поїду, мабуть, завтра на Донбас –

Там давно мене очікує Тарас!

Приспів.

А із Харкова дзвонив мені Степан,

Обіцяв, що привезе мені баян!

І не знаю, хто з них може бути мій:

Чи із Канева Андрій,

Чи Василько, чи Петро,

Чи Данилко, чи Дмитро,

Чи Назар, чи Рафаїл...

Ой, вже немає в мене сил.

Хоч Стецько, хоч Геродот,

Лиш би був він патріот!

Україну щоб любив

І на славу їй служив!

Бо я люблю військових,

Хлопців чорнобрових,

Майорів, лейтенантів,

Полковників, сержантів,

Солдатів, генералів,

А також адміралів!

У кого в серці лине:

Слава Україні!