Текст пісні "Така її доля"

Така її доля... О Боже мій милий!

За що ж ти караєш її, молоду?

За те, що так щиро вона полюбила

Козацькії очі?... Прости сироту!

Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,

Одна, як та пташка в далекім краю.

Пошли ж ти їй долю, – вона молоденька,

Бо люде чужії її засміють. | (2)

Щаслива голубка хоч тим, що літає,

Полине до Бога, у хмари спита.

Кого ж сиротина, кого запитає |

І хто їй розкаже де милий вита? | (2)

Чи в чистому полі, чи в темному гаю,

Чи в бистрім Дунаю коня напува?

З другою спізнався, другую кохає, |

Її ж, нещасливу, навік забува. | (2)

Не так серце любить, щоб з ким поділиться,

Не так воно хоче, як Бог нам дає.

Воно жити хоче, не хоче журиться,

А думка, мов ворог, жалю завдає.

Така її доля... О Боже мій милий!

За що ж ти караєш її, молоду?

За те, що так щиро вона полюбила

Козацькії очі?... Прости сироту!