Текст пісні "Червона Шапочка"

Що це за дівчатко руде? Руде?

Може Попелюшка? Та де!

Дівчинка гарненька, Червона Шапочка,

В новім капелюшку іде! Іде!

Іде бережечком бігом, бігом!

Несе пиріжечки з пшоном. Ням-ням!

До бабусі в гості спішить-біжить мала,

Бабця занедужала. А? Занедужала бабця!

Стежечка до лісу веде,

А із хащі вовчик гуде:

Шапочко Червона, куди ідеш сама?

В лісі дикі звірі й пітьма!

Дівчинка до вовка: Здоров!

До бабусі йду я, бо знов щось вона недужа.

Гостинці їй несу – пиріжки та ковбасу.

Ковбасу? А!

Хитрий вовк очима блись-блись, блись-блись:

Небезпечно страшний цей ліс!

Я тобі коротку стежину покажу! |

Щоб не заблукала, кажу! | (2)

І пішло по стежці дівча,

Як її вовчисько навчав.

Той насправді довшу стежку їй показав,

А сам по коротшій помчав.

Прибіг до бабусі, стук-стук:

Відчиняй швиденько, це твій внук!

Вскочив у хатину і вмить бабусю "гам",

І у тепле ліжко ліг сам.

Вдяг чепець на вуха хижак,

Натяг окуляри – ось так.

І чекає тихо Червону Шапочку,

Влігшись на худому бочку.

Шапочка Червона прийшла,

Принесла гостинці з села.

Та здалася дивна бабуся дівчинці –

Ніби й не бабуся в чепці.

А хто? Хто? Га?

І озвалась внучка: Бабусь,

В тебе вуха довгі чомусь.

Чом у тебе очі великі та бридкі,

І зубища гострі такі?

Чом у мене очі великі та бридкі,

І зубища гострі такі?

Вовк відповідає: Е-е-е,

Щоби краще чути тебе,

Щоби краще бачити гарненьке внученя

І щоб смачно з'їсти: "ням-ням!"

На дівча голодний хижак кинувся,

Щоб з'їсти та вкляк,

Бо у хату сміливий мисливець заступив

І рушницю вгору звів!

А тоді сердито гукнув:

Що тут, сіроманцю, забув? Га?

Випусти бабусю зі свого живота,

А не то підстрелю хвоста!

Присмирнів вовцюга умить.

Стало видно, як він тремтить.

Випустив бабусю і всім пообіцяв,

Що не скривдить і горобця!

Випускаю бабусю і всім обіцяю,

Що не скривджу, навіть, і горобця!