Текст пісні "Горобці"

На стрісі раз сиділи два сірі горобці,

Приятелі сердешні, приятелі-друзі.

То ж крильцями тріпочуть і дзюбками лопочуть

Приятелі сердешні, приятелі-друзі.

То ж крильцями тріпочуть і дзюбками лопочуть,

Під небо величають сердешнюю дружбу.

Аж тут нараз злетіла з високого гнізда

І поміж ними сіла самичка молода.

І хвостиком тріпоче, і дзюбчиком лопоче

Самичка-горобчичка, самичка молода.

- Горобчики сердешні, приятелі-друзі!

Обох я вас кохаю, подобались мені.

Кого сама не знаю з вас вибрати я маю,

Обох, обох кохаю - подобались мені.

І сталось дивне диво: приятелі оба

До крови покусались, пропала вся дружба.

А винна тут самичка, маленька горобчичка,

Самичка-горобчичка, самичка молода.

То ж вам оця наука, цивілі і стрільці,

Затямте: не кохайтесь ніколи ув одній,

Бо трафиться самичка, самичка молода –

Пропаде ваша щирість, пропаде вся дружба.