Текст пісні "На границі"

Поставили його на границі своєї рідної землі

І стеріг він її, як зіниці, стеріг, як ока в голові.

Стояв він там не дві години,

Мабуть, забули про його...

Отут границя, тут його поклали на сторожі,

Щоб сторожив краю свого, бо сили йдуть ворожі.

Стоїть, минає день і два, і перша ніч, і друга,

Гудуть вітри, шумить трава, в душі являєсь туга,

Мабуть забули, подались, та я стояти мушу,

Не даром обіцяв колись за край віддати душу!

F G

Хіба ж ми квіт, хіба вишневий квіт,

Am

Хіба ж ми квіт, щоб нас вітри зривали?

F Am

І несли ген, ген в далекий світ,

G

І несли ген й де любо їм кидали?

Хіба ж ми піна, піна на ріці,

Хіба ж піна, що з хвилею несеться?

Хіба ж ми мряка, мряка в байраці,

Хіба ж мряка що з сонцем розів'ється?

Gm Dm

Останню крихту хліба з'їв, нігде нема водиці

Eb F

Та він належав до стрільців, що стерегли границі

Хоч млів від голоду й жаги, та з місця не подався,

Боровсь хоробро, без ваги погиб, а не піддався!

Останній вистрілив набій, п'ять куль дістали в груди,

Бувай здоровий, краю мій, прощайте, добрі люди!

Хіба ж ми сон, опів-, опівночі,

Хіба ж ми сон, що ранку не діждеться?

Точи з нас, доле кров, точи, точи,

В нас вічне серце, вічне серце б'ється!

В нас б'ється серце, серце молоде,

Б'ється серце, що не боїться смерти!

По бурі знову, знов погода йде,

Життя з землі, життя з землі не стерти!