Текст пісні "Мистецтва раб"

Життя митця - тернистий шлях.

По захаращених світах

Карбує долю він свою у бронзі й глині.

Шука покликання своє,

руками сонце дістає

Й дарує сонця того жар своїй Вкраїні.

Приспів:

А літа летять, а думки пливуть

У вогонь палітри, як на страту,

В росяних степах цвіт-наснагу п'ють,

Де стоїть його стара батьківська хата.

Він в слові істину шукав,

Він в камінь Душу свою вклав –

Мистецтва раб і водночас його володар.

В його полотнах воскреса

Вкраїни вічної краса,

Її святий духовний скарб – її природа

Приспів.

О, світ недоспаних ночей,

і гордий блиск його очей,

і вічний бій між білим мармуром і майстром.

Ще літо бавиться в гаях,

ще лине пісня солов'я,

Та вже в Душі поета квітнуть ніжні айстри.