Текст пісні "Лід розлуки"

"Тобі пороблено" - сказали б дивні люди,

Якби дізнались, що в душі твоїй болить.

Та тільки Богу, мабуть, відомо щомить,

За ким тепер твої стенають білі груди.

"Мені пороблено" - зітхаєш ти сама,

Борінням волі ледве стримуючи сльози.

Скриплять у рай чужих сімей важкі обози,

І лиш в твоїй сім'ї ні літо, ні зима.

Приспів:

Нам би літо пережити,

Осінь в душах підпалити,

Лід розпуки розтопити і вражди.

А весною, а весною

Знов зустрітися з тобою,

І з'єднати наші долі назавжди.

Твій чоловік тебе сто літ не цілував,

До рун душі достукатись не прагне...

О, як би я тебе, кохана, цінував,

Аби мені оте твоє сердечко спрагле!

Мого ж благання не почує добрий Бог,

І тільки тим мені лишилося втішатись,

Що зрозумієш ти: вже краще геть розстатись,

Ніж так страждати вік самотніми удвох.

Приспів.