Текст пісні "Берегиня України"

По зачарованій Десні пливуть віршовані рядочки,

Такі веселі і сумні пливуть пісень її віночки.

В них квіти мамині цвітуть і батька й синові дрібнички.

Пливуть до Канева вони - думки з сімейної скарбнички.

Приспів:

Вона живе в своїх віршах –

У світ закохана людина.

Завжди одна на всіх ролях –

Мрійлива пані Антоніна.

Вона і мати, і дитя,

Вона і квітка, і перлина,

Вона і всесвіту буття,

І берегиня України.

Душі глибинна первосуть бринить самотньою струною.

Торкнись її – і вірші йдуть на сповідь з новою добою.

Рядки, уквітчані думками, летять в незвідані світи,

Прямують прямо до безсмертя, щоб Душу в слові зберегти.

Приспів.

Їх вже за тисячу - віршів! Така римована лавина –

Для самоспалення Душі і самозцілення людини.

Вони і сльози, і нектар, від них нема куди подітись:

Наївні й мудрі солов'ї, народжені для щастя діти.