Текст пісні "Ліловий"

На схилі літа трави особливі,

Тужаві стебла стеляться до ніг.

Вони, немов зав часу посивіли,

Що стежки розминулися...

Добіг – до краю мед

І сонце на долоні іскрить іще,

По-зрадницьки пече...

А ночі стали глибші і холодні,

Мов у темниці... І яким ключем

Звільнити стіни стиснуті до тріщин?

О, як же міцно в'яжуться думки...

На квіти вересу дощі періщать,

Ліловий сум торкається руки...

На обрій сонце по дощі поверне,

Де подих є розділений навпіл.

Я кожен слід збиратиму по зернах,

І ніжний верес, і солодкий біль...