Текст пісні "Незвичний вечір"

Злилися літні вечори

У відчуття безмежно дивні.

І гріють вічні явори |

В обіймах місячне видіння. | (2)

І полохливії вуста

Затерпнуть на якусь хвилину,

Як стишена чиясь хода |

Розбудить сонну стебелину. | (2)

І ця свідомість промайне

З відлунням в далеч тихих звуків.

І спокій осяйне земне |

У подиху шовковів луків. | (2)

Прилине - вічне, золоте

Душею визріле кохання.

Переповняє нас святе |

Любові щирої зізнання. | (2)