Текст пісні "Дивовижне місто"

Не сприймаю Київ наодинці,

Як навколо тиша ледь німа.

Навіть дощ, хай капа по краплинці,

А мене вже радість обійма.

І усе щемливе аж до болю,

Що в мені живе з минулих літ,

Відчуваю ніжно, із любов'ю,

Нерозривний, благодатний світ.

І куди не гляну: вниз чи вгору,

Всюди бачу дивовижний край.

Хай зоря сіяє наді мною

І каштану свічка дивограй.

А коли марелі ще розквітнуть,

Ну не місто, а квітучий сад!

І до цього я роками звикнув,

І не треба більш ніяких свят.