Текст пісні "Вечірні побачення"

Побачення вечірні наймиліші

У літній вечір сонячного дня.

Зникає спека і душа світліша |

Від почуття, що доля нас єдна. | (2)

Один без одного ми терпим муки,

І день наступний радість додає.

Та ми не знаєм довгої розлуки, |

А нічка ніби руку подає. | (2)

В моїх очах довіра і святковість

І зорепад буденністю стає.

Ранкове сонце збуджує свідомість, |

Як день новий в обіймах застає. | (2)

І я питаю подумки у себе:

- Чому у щасті непомітний час?

Бо думать про буття нема потреби, - |

Усе, як в казці, огортає нас. | (2)

Тож я хотіла попросити сонце:

- Мої ранкові мрії не будить.

Хай заглядає в кожнеє віконце, |

Мене в обіймах ще лишить на мить. | (2)