Текст пісні "Європі"

Ми тут жили ще до часів потопу,

Наш корінь у земну вростає вісь

І перше, ніж учити нас, Європо,

На себе ліпше збоку подивись!

Ти нас озвала хутором пихато,

Облиш: твій посміх нам не допече,

Бо ми тоді вже побілили хату,

Як ти іще не вийшла із печер!..

Живи собі уходжено і сито,

Ми не питаєм з усміхом кривим,

Якою б ти була у цьому світі,

Аби ми плуг і колесо, і жито

Не дарували пращурам твоїм...

Ми ж не виказуєм, яку недолю

Тобі вістило знаками біди,

Аби козацький стан у Дикім полі

Не зупинив азійської орди...

Живи собі... Ми зі своїм уставом

Не сунемось до тебе в монастир,

Але дозволь і нам за отчим правом

По-своєму облаштувати двір!..

Так, ми в гешефтах — і не вмілі, й сірі,

Ви ж у торгах сягнули верховіть,

Та навіть вам шагреневої шкіри

В роковий час усе ж не докупить...

Земні діла сповна оплатить небо

І в Судний День воздасться всім ущерть:

І тим, хто зрадив побратимство Ельби,

І тим, хто сербів рокував на смерть...

Життя мина... Усі ми перебудем:

Хто — при бандурі, хто — при гамані,

А що вже по собі залишим людям,

Судити не тобі, і не мені!..

Відкриті наші предківські чертоги

Усім, хто має помисли не злі.

Прийдіте з миром! Та, заради Бога,

Не вчіть нас жить на батьківській землі!

У кожного — свої герби й знамена,

Свій лад і чин в державі й при столі,

Ми всяк своєї долі ковалі:

Вам до душі вертка синиця в жмені,

А нам до серця — в небі журавлі!

Такі ми є!.. А ви такі, як є...