Текст пісні "У яблуневому саду"

З доріг життя, здолавши втому,

Я в отчий край вернусь назад.

Зове мене завжди додому,

Як рідний погляд, батьків сад.

Його ще з батьком ми садили, -

Схилялись віти до руки

І набирали зросту й сили

Росою вмиті яблуньки.

В години лихоліття злого

Не всохла гілка запашна,

Та батька, зовсім молодого,

Взяла у полум'я війна.

Взяла, взяла, не повернула,

Торкнулась болем до чола,

Лиш пам'ять давня і минула

В новому листі розцвіла...

Та пам'ять зве мене, неначе

Я їй назустріч тихо йду...

Заплющу очі – батька бачу

У яблуневому саду...