Текст пісні "Надвечір'я"

Вийшла жінка на тихе подвір'я,

Задивилася мовчки на шлях

І останній вогонь надвечір'я

Загорівся в жіночих очах.

Приспів:

Надвечір'я, надвечір'я -

Теплота м'якого світла,

Покотилася із неба

Намистники золоті.

Надвечір'я, надвечір'я

На прощання нам заквітло...

Ой, буває надвечір'я |

У природі і в житті. |(2)

Чебреці так розпахлися терпко,

А літа, як ренети в ковші.

І немов у живому люстерку

Все відбилось в жіночій душі.

Приспів.

Я казковому щастю не вірю

І печалі не скину із пліч,

Тільки думаю,що надвечір'я -

Ще не вечір, ще зовсім не ніч.

Приспів.