Текст пісні "Людина іде по світу"

Людина іде по світу,

Хіба їй багато треба?

Були б однодумці й діти,

І неба ясна блакить!

Та плеса озерні сині

І стежечка поміж гаю,

І руки та ноги сильні,

Та щастя велике — жить!

Людина іде по світу

Із серцем палким, гарячим,

І людям вогонь той світить,

Як факел вночі горить.

Щоб людям любов віддати,

І сонечко дарувати,

Як Данко для інших стати,

Інакше, чи ж варто жить?..

Людина іде по світу,

Хіба їй багато треба?

Як сонечко ще в зеніті

І неба ясна блакить...

А щедра душа палає

І пісня дзвінка лунає,

То значить — так бути має,

І треба на світі жить!

Дай, Бог, Вам до ста прожити,

В людському теплі і щасті!.

Здоров'я чудове мати,

Хай в серці вогонь горить!

І бути завжди такою:

І щедрою, і простою!

З любов'ю і добротою

Дай, Бог, Вам сто років жить!