Текст пісні "Попід тином осінь ходить"

Попід тином осінь ходить

У брезентовім береті

Одинокі перехожі п'ють туману каламуть.

Пахне вітром і землею на моїй сільській планеті,

На моїй слизькій планеті,

Яка мчить крізь дощ і тьму.

Попід тином осінь ходить,

Нудить, загляда у шибку.

І білизною звисає тихих звуків тепла мідь

Мій сусід сьогодні знову

Дістає стареньку скрипку

І вишаркує на струнах щось із бахівських століть.

Попід тином осінь ходить,

Попід школою і клубом.

Своє вицвіле намисто розсипає у саду...

Я крихку сусідську скрипку слухаю безсилим слухом

Скоро їй обридне плакать -

Вляжеться і я піду.

Попід тином осінь ходить

У брезентовім береті.

Одинокі перехожі спльовують туманну муть,

А облуплені герої на гранітнім постаменті

Щось у цьому злому світі намагаються збагнуть...