Текст пісні "П'єро кохає"

Я мовчу,

До тихих затонів своєї душі

Прислухаюсь...

Про те, що мовчу, не признаюсь,

Не признаюсь...

Я смутний... Я смутний...

Я смутний, бо щось душу стиска,

Мов кошмар навісний...

Я веселий,

Бо в смутку є пелюст не вмерлий!

Я не хочу буть листом

Осінньо-зотлілим,

Не хочу про зиму зітхать восени,

Хочу бути смілим

І жду весни!

Хочу буть в парку і милій читати

Верлена,

Хочу кружляти я з нею у парі в юрмі,

Багнесь ноктюрнів Шопена,

Душу її зрозуміть!

Хочу заплющити очі тісніше,

Тісніше,

Душу свою відчувати струнніше,

Струнніше,

Я люблю! Я люблю! Я люблю!

Я мовчу...

І до тихих затонів своєї душі

Прислухаюсь,

Що чую — я в душу до тебе віллю,

Я признаюсь.

8. IX. 1916. Владивосток