Текст пісні "Меценати"

Гов!

Ой, коли ще люди добрими були,

А до того - мудрими й багатими,

Диваки на світі білому жили,

Ті, що називались меценатами.

Купу грошей мали дивні люди ці,

І в мистецтві бачили потребу,

Що їм, меценатам, щиглик у руці -

Подавай їм журавля у небі!

Приспів:

Прощавайте, мамо, прощавайте, тато -

Я піду шукати собі мецената.

Прощавайте мамо, прощавайте, тато -

Я піду шукати собі мецената.

Меценати - люди, схильні до краси,

Мали світлі і розумні голови,

Меценати дбали у важкі часи,

Щоби музи не ходили голими.

А без меценатів люди навіки стануть,

Мов барани круторогі,

І підуть таланти, наче жебраки,

Простягати руки або ноги.

Приспів.

Уй! Кехе-кехе!

Кажуть, все на світі буде як колись,

Бо нова епоха починається!

Кажуть, меценати знову завелись,

Спонсорами тільки називаються.

Хто ж вони насправді - байдуже мені,

Лиш красу уміли б цінувати,

Та любили щиро музику й пісні,

І були - хоч трохи - меценати!

Приспів. (2)