Текст пісні "В човнику твоїх долонь"

Сто тисяч років самоти

Мені позолотили скроні.

Благаю: човником склади

Свої натомлені долоні.

І я забуду про біду,

Про вічні наші протиріччя,

Я в них знесилено впаду

Своїм обличчям.

Приспів:

В човнику твоїх долонь

Попливу я тихо-тихо,

Ніжних дум ясний вогонь

Подарує серцю втіху.

І розтане сум безсонь,

І зігріє серце ласка,

І живою стане казка

В човнику твоїх долонь.

Сто тисяч років німоти

Мої вуста зачаклували,

Але помітиш легко ти

В очах печаль не вік бувала.

До тебе тягнеться душа,

Кричать над нею чорні круки,

Візьми її, немов пташа,

У ніжні руки.

Приспів.

Сто тисяч років сподівань,

Вагань розбурхані безодні,

І ось така пречиста рань

Благословляє день господній.

Зустрінь мене, збагни усе

Велінням вранішнього неба,

Як з вічних мандрів Одіссей,

Пливу до тебе.

Приспів.

В човнику долонь

О-о-о-о!

І розтане сум безсонь,

І зігріє серце ласка,

І живою стане казка

В човнику твоїх долонь.

Сто тисяч років самоти...