Текст пісні "Квітоньки ви, квіти"

В лузі, як по килиму, дівчина гуляла,

Ніженьками білими стежку гаптувала,

З того дня на березі, наче самоцвіти,

Непокоять серденько запашнії квіти.

Коли сонце вранці промені розкида,

Хлопець чорнобровий на стежину вийде,

Стане, вдаль погляне, мурави торкнеться,

Квітоньки побачить - радо посміхнеться.

Квітоньки ви, квіти, ніжні та барвисті,

Наче ті перлини в радужнім намисті.

Де ж та дивна сила, що вас породила?

Де ота рученька, що вас посадила?

В лузі, як по килиму, дівчина гуляла,

Ніженьками білими стежку гаптувала,

І відтоді в полі, наче самоцвіти,

Непокоять серденько синьоокі квіти.