Текст пісні "У Містечку Богуславі Каньовського-пана"

Послухайте люди добрі що буду казати

Я о Дівці Бондарівні буду вповідати

У Містечку Богуславі Каньовського-пана

Там гуляла Бондарівна як Пишная Пава

У містечку при ратуші капелія грає

А там Дівка Бондарівна день і ніч гуляє |(2)

Ой казали-говорили Старі Люди стиха

Ой не гуляй Бондарівно буде ж тобі лихо

Ой хоч ходжу хоч гуляю до свеї охоти

Таки ж бо я не втеряю Дівоцької цноти

Був в тій порі пан Каньовській в місті по охоті

Довідавсь о Бондарівні і о її цноті

Ой як крикнув пан Каньовський давайте сідельце

Там гуляє Бондарівна кипить моє серце

У Містечку Богуславі Танець Дівок ходить

А там Дівка Бондарівна усім перед водить

Ой приїхав пан Каньовський та темної ночі

Ісподобав Бондарівну за карії очі

Звелів-звелів пан Каньовський музиці заграти

А сам узяв Бондарівну й пішов танцювати

А сам узяв Бондарівну й пішов танцювати

Став Молоду Бондарівну за грудь потискати

Молодая Бондарівна тих жартів не знала

Як відвела праву ручку тай по личку дала

Ой казали говорили Старі Люди стиха

Тікай-тікай Бондарівно буде ж тобі лихо

Утікала Бондарівна помежи горами

А за нею два жовняри з гострими шаблями

Ой спіймали Бондарівну на новому мості

Ходи-ходи Бондарівно кличе пан у гості

Як привели Бондарівну у панські світлиці

Прицілився пан Каньовський з срібної рушниці

А чи хочеш Бондарівно ізі мною жити

А чи волиш Бондарівно в сирій землі гнити

Ти думаєш пан Каньовський ми собі не рівні

Бо ти єси граф Потоцький а я Бондарівна

Краще ж мені пан Каньовський в сирій землі гнити

Ніж з тобою по неволі на цім світі жити

Ніж з тобою вражий ляше по неволі жити

А як тілько Бондарівна сеє ісказала

Як вистрілив пан Каньовський Бондарівна впала |(2)

А в тієї Бондарівни Червона Мережка

Куди несли Бондарівну крівавая стежка

А в тієї Бондарівни Червоная Стрічка

Куди несли Бондарівну крівавая річка

Ой ідіте ж до Бондаря дайте Батьку знати

Нехай іде свою Доньку на смерть наряджати

Ой вдарився Старий Бондар в стіну головою

Дочко ж моя Бондарівно пропав я з тобою |(2)

Ой посунув пан Каньовський по столу таляри

Осе ж тобі Старий Бондар за личко рум'яне

Бери-бери старий Бондар таляриків бочку

Осе ж тобі Старий Бондар за хорошу Дочку

Ой поклали Бондарівну на дубову лавку

Поки скаже пан Каньовський викопати ямку

Лежить-лежить Бондарівна сутки ще й годину

Поки скаже пан Каньовський зробить домовину

Звелів-звелів пан Каньовський малярів найняти

С тої Дівки Бондарівни патрет змальовати

У Містечку Богуславі музики заграли

А вже ж тую Бондарівну навіки ховали

Задзвонили у всі дзвони попи заспівали

А вже ж тую Бондарівну навіки сховали

А хоч тую Бондарівну навіки сховали

Але Слава не поляже однині й довіку