Текст пісні "Поетові"

Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,

Ні на письменницьку огуду за пісні,

І ласки не шукай ні в духів, ні в голоти:

Дзвони собі, співай в святій самотині...

Не ярмарку тебе гучному зрозуміти

Серед своїх тривог або пустих утіх.

Нехай турбуються чи граються, мов діти:

Ти на високий лад не перестроїш їх.

Їх небеса - базар, їх божество - мамона...

Купують, продають, міняють крам на крам,

І буквою свого життєйського закона

Готові зруйнувать духовний правди храм.

Готові, і не раз на торжищах великих

"Розпни, розпни єго!" - вигукує тиран;

Но не смущається твій дух од криків диких:

Ти - невмирущий цар, ти й над царями пан.