Текст пісні "Моя сердешна Україно"

Моя сердешна Україно,

Тебе й свої не впізнають,

Ти засохла, як билина |

І буйні вітри тебе б'ють. | (2)

Пропала вся Твоя оздоба.

Змарніла вся Твоя краса

І, мов з великої хвороби, |

Посіклась русая коса. | (2)

І квіти, й ті позасихали,

Що грали в Тебе на вустах

І очі геть позападали, |

Погас вогонь в ясних очах. | (2)

Неначе труп коло могили

Стоїш ти мовчки над Дніпром.

Тобі немов би все обридло, |

Що робиться тепер кругом. | (2)

Ти закриваєш на все очі,

Неначе хочеш все забуть

І під густим покровом ночі |

В безодні вічній потонуть. | (2)

Нехай Москва собі лютує,

Нехай отрутою плює.

Вона свою загибель чує, |

Бо вже гниє, бо вже гниє. | (2)

Це ви нас голодом морили,

Це ви нас гнали на Сибір.

Це ви в'язницями покрили |

Козацьку вольницю, це ви. | (2)

Цю кров розбризкану по нетрях,

Той морок вибитий у тьмі

Не спинять ні всі ваші греблі |

Попідмуровані кістьми. | (2)

Ще прийде час, прийде година.

Ще буде суд, ще буде суд.

І так, як ви колись водили, |

Вас на розплату поведуть. | (2)