Текст пісні "Джигун"

Опалим листям пахнув листопад,

І голова макітрилася трішки.

Я говорив не те і невпопад,

Бо пас очима Ваші ніжки.

Я був готовий розпочати тур,

Звичайно, поступово, не з нальоту...

Та ви ховались за словесний мур

І берегли уперто Вашу цноту

Але джигун народжений на те,

Щоби долати мури й барикади.

Тож вірив, що самі принесете

Ключі від недоторканого скарбу.

І мури впали в сніжну заметіль,

Не витримавши штурмів і облоги...

Така слизота, вітер звідусіль...

Дивись уважно, серденько, під ноги.