Текст пісні "Згадаймо нині всі тяжкії муки"

Згадаймо нині всі тяжкії муки,

Що завдали Вкраїні вороги, —

Кому не стиснуться в пориві руки

Від помсти справедливої жаги?

Як жаль мені, що й цей порив погасне,

Як гасне все в душі в невільній в нас.

Чи було би життя таке нещасне,

Якби вогонь ненависті не гас.

Анеміки з блискучими очима,

Великі духом, силою малі,

Орлині крила маєм за плечима,

Кайданами прикуті до землі.

Народ наш, мов дитя сліпеє зроду,

Ніколи світа-сонця не видав,

За ворогів піде в вогонь і в воду,

Катам своїх поводирів віддав.

Одвага наша – меч, политий кров'ю,

Висить у піхвах, ржа його взяла.

Чия рука, натхненная любов'ю,

Той меч із піхов видобуть здола?

Нехай же ми раби, невільники продажні,

Без сорому, без честі, – хай же й так!

А хто ж були ті вояки одважні,

Що їх зібрав під прапор свій Спартак?

Згадаймо нині всі тяжкії муки,

Що завдали Вкраїні вороги, —

Кому не стиснуться в пориві руки

Від помсти справедливої жаги?