Текст пісні "З Полтавського бою"

З Полтавського бою розбитий гетьман

Біжить безталанний Мазепа.

Кругом тільки тирса та білий туман

В безкрайньому тихому степу.

Спинився гетьман відпочити й на мить

На дальнії могили край степу.

О місяцю, місяцю, згинь не світи,

З-за хмар не дивись на Мазепу.

На тихім Дніпрі ані вітру, ні хвиль,

Безжурні не хиляться лози,

В степу на могилі не шепче ковил,

Лиш роси там ллються, мов сльози.

"Прощай, Україно, і ви, соколи,

Славетні сини України.

Чи ще доведеться побачить колись

Мені наші милі руїни?

Прощай, Україно, навіки прощай,

Тобі я віддав свою силу!

Ти спомином тихим мене спом'яни

Й мою одиноку могилу."

З Полтавського бою розбитий гетьман

Біжить безталанний Мазепа.

Кругом тільки тирса та білий туман

В безкрайньому тихому степу.