Текст пісні "На Подільськім узвозі"

Мерзнуть сльози мої на морозі,

Від морозів шибки у траві,

Снігопад на Подільськім узвозі

Засіває дороги криві.

Визирає старенька бруківка,

Хоч біліє снігами узвіз

І натомлено хилиться гілка, |

Не забувши надії чиїсь. | (2)

Ліхтарі у добу вечорову

Проникають тепло до сльози,

Може, я недоречну розмову

Про весну буду з часом вести?..

І почується на Оболоні,

Як сльозина паде із щоки.

Сніг пухкий вже зника на долонях, |

Бо говорять весною гілки. | (2)

Знов запіняться ніжно дерева,

Залунає весела струна

І співатиме днина квітнева |

Про любов, що дарує весна! | (2)