Текст пісні "Кобзар"

На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає,

Кругом хлопці та дівчата,

Як мак процвітає.

Грає кобзар, виспівує,

Вимовля словами,

Як москалі, орда, ляхи

Бились з козаками.

Як збиралась громадонька

В неділеньку вранці,

Як ховали козаченька

В зеленім байраці.

Грає кобзар, виспівує —

Аж лихо сміється...

"Була колись Гетьманщина

Та вже не вернеться..."

Умовк кобзар, сумуючи,

Щось руки не грають,

Кругом хлопці та дівчата

Слізоньки втирають.

Пішов кобзар по улиці,

З журби як заграє!

Кругом хлопці навприсядки,

А він вимовляє:

"Нехай буде отакечки!

Сидіть, діти, у запічку,

А я з журби та до шинку,

А там найду свою жінку!

Найду жінку, почастую,

З вороженьків покепкую!"