Текст пісні "Балада про Київську калину"

Кий, Хорив, Щек - пливли у світ,

І Либідь, їх сестра,

Побачила калини цвіт

Над схилами Дніпра:

"Погляньте, браття, як цвіте

Цей дивовижний гай!

Хай місто Кия тут зросте.."

І Кий сказав: "Нехай...".

Приспів:

На кручах Славути – Дніпра

Цвіте білим цвітом калина -

Символ Любові, Добра

І України.

З'явилось місто восени,

Де Кий сказав "нехай".

Відтоді Київ щовесни -

Квітучий диво-гай.

Відтоді для усіх слов'ян

Калина – оберіг,

Бо ще найперший князь киян

Калиноньку зберіг.

Приспів.

І як ні нищила "орда"

Наш працьовитий край,

Калина вічно молода

Відроджувала рай.

І навіть той, хто сил не мав,

Поповнював ряди...

Щоб дух Свободи не зникав,

Калину посади!

Приспів.